18 квітня в рамках міжнародного обміну учнями українських та німецьких шкіл до Олександрії завітала група гімназистів з Берліна. 12 учнів 8-9 х класів з Німеччини протягом 10 днів проживають у родинах учнів Олександрійського колегіуму, знайомлячись з повсякденних життям олександрійських ровесників. Наші гості зможуть побачити наш побут, звичаї та обряди. Для німецьких школярів розписана цікава пізнавальна програма: відвідини уроків, музеїв, церков, спортивних змагань, поїздка на Запорізьку Січ та багато ще цікавого.
Кожен день перебування в Олександрії – це знайомство зблизька з повсякденним життям України. Саме цього дня в німецьких гостей була запланована екскурсія до ПФК «Олександрія», який сьогодні захищає честь і гідність нашого міста у Прем`єр – Лізі українського футболу. Зокрема, від працівників клубу німецькі гімназисти дізналися про історію створення футбольного клубу «Олександрія», про його досягнення та нагороди… Дітей зацікавила екскурсія по спортивному комплексі. Вони були приємно здивовані, що в маленькому місті існує футбольна команда з такою спортивною інфраструктурою та багатою історією. За їх словами, вони вважали, що тільки в Німеччині можуть бути такі красиві зелені газони, стадіони, трибуни. Особливо вони були зачаровані архітектурою Будинку футболу. Подібного вони не бачили. Не дивлячись на те, що команда сьогодні показує не кращі результати, німецькі дітлахи, перейнявшись почутим та побаченим, щиросердно побажали команді не опускати руки, а рухатись вперед – старатись і вигравати.
В передостанньому домашньому матчі з «Зорею» центральний захисник Д.Назаренко в кінці матчу зазнав серйозну травму. Після перших оглядин лікаря прогноз був невтішний – гравця було відправлено до київської клініки Лінька. Днями Дмитро завітав до прес-служби, де і відбувся наступний діалог.
-Дмитре, наскільки складною виявилася операція?
-Після того, як отримав травму, мене відразу направили в київську клініку відомого київського хірурга-ортопеда-травматолога Ярослава Володимировича Лінька. Після встановлення діагнозу була успішно проведена операція на нозі.
-Як проходить процес відновлення?
-Реабілітаційний процес проходить важко, бо з кожним днем все більші навантаження. Два місяці успішно відновлююсь. Тричі на тиждень займаюсь батутом, присіданням, ходінням та іншими фізичними вправами, щоб як найшвидше залікувати травму. Дуже вже скучив за футболом, але ще два місяці не зможу допомогти команді. Я вдячний усім, хто мене підтримував і підтримує. Усі ці дні дружина ні на мить не залишала мене одного. Друзі по команді телефонують, тренери, керівництво клубу. Я постійно відчуваю їх підтримку.
-Твої побажання на весняну частину Чемпіонату?
-Безумовно, що іншого завдання як вигравати з першого домашнього туру і не може бути. Від того, як зіграємо перший домашній матч буде і настрій на інші. Думаю, що підсилення новими гравцями, що прийшли до команди в міжсезонні буде мати позитивний результат. Досвідчений тренер Л.Й.Буряк добре знає, що робити, але більше буде залежати від самих футболістів – їм грати. Треба перемагати! Бажаю хлопцям тільки перемоги!
-А вболівальникам, щоб ти побажав?
-Мені надзвичайно приємно сказати, що такого щирого, активного і непідробного вболівальника, як в Олександрії, ще треба пошукати. Вони з нами завжди: і на виїзді, і в вдома гаряче підтримують на кожному матчі. Хочеться, щоб аудиторія палких прихильників футболу збільшувалась. Ми, гравці, високо цінуємо самовіддачу вболівальників, які надихають нас краще грати. Усім хочу побажати побільше перемог «Олександрії».
После длительной паузы в своей тренерской деятельности один из самых авторитетных отечественных специалистов Леонид Буряк засучил рукава и с максимальным рвением принялся за работу в отнюдь не хватавшей до этого звезд с неба «Александрии». Судя по количеству времени, проведенного Леонидом Иосифовичем в аэропортах за последние пару недель, вполне понятно, что даже для разговоров с прессой времени не остается. В роли спикера александрийского коллектива на этот раз выступил президент клуба — Николай Лавренко.
— Николай Николаевич, как часто общаетесь с главным тренером? Находитесь в курсе всех насущных проблем?
— С Леонидом Иосифовичем разговариваем по пятьдесят раз на дню. Разумеется, в детали тренировочного процесса я не вмешиваюсь — помимо дел команды приходится решать массу других организационных вопросов. Например, готовить спортсооружения к старту второй части сезона. Думаю, что в марте они будут соответствовать самым высоким стандартам.
— И все же, если говорить о чисто спортивной стороне зимнего тайм-аута, в чем вы видите основные задачи?
— Главная цель — подвести команду к началу весенней части чемпионата в хорошей форме. Второй насущный вопрос — не ошибиться в тех футболистах, которых мы приобретаем. Все, как и в жизни: допустим, вам в магазине понравилась куртка, и вы ее купили. А начали носить — то рукав порвался, то молния разошлась… А потом вообще соседи посмотрели и сказали, что куртка вам не идет. Так что бывает по-разному.
— В таком случае, насколько сильно пополнился гардероб вашей команды в нынешнюю холодную пору года?
— Имеете в виду, с какими новичками на сегодняшний день уже подписаны контракты? Во-первых, это три футболиста, выступавших до этого за российские «Крылья Советов» — болгарский нападающий Макриев, его соотечественник, защитник Генев, а также российский центральный хавбек Ковба. Кроме того, мы близки к завершению переговоров относительно голкипера Деонаса, который, скорее всего, тоже пополнит состав нашего коллектива.
— Есть ли шанс закрепиться в «Александрии» у Допилки?
— Как вы знаете, он принадлежит киевскому «Динамо», и со столичным клубом у нас есть договоренность, что зимнее межсезонье Олег закончит у нас в команде, а по окончании сборов мы примем решение, оставлять его или нет. Сдерживающим фактором может послужить то, что у игрока есть проблемы со здоровьем. Во всяком случае, окончательно определимся уже после третьего этапа подготовки.
— Подававший в свое время большие надежды нападающий Константин Балабанов также подвержен травмам, и тем не менее сейчас значится в списке возможных приобретений «Александрии».
— Вы правы, Костя участвует в сборах. Парень он неплохой, но так уж сложилась его футбольная судьба, что из него в свое время рано начали делать звезду всеукраинского масштаба, а это сыграло с ним злую шутку. Мы даем Косте шанс, и если он им воспользуется, то будет играть в «Александрии». Если нет — займется чем-то другим.
— Поиск новобранцев не прекращается?
— Не хотелось бы забегать вперед, однако на третий сбор к нам едут сразу три футболиста из Бразилии. Договориться об их визите было непросто, потому что южноамериканцы — в футбольном плане народ невероятно привередливый. Игроки ставили нам условие, чтобы их брали сразу без просмотра, иначе, мол, они к нам ни ногой. Мы на их требования, естественно, не пошли, и бразильцы в конце концов уступили. Тренерский штаб посмотрит потенциальных новичков в деле и только после этого примет решение, нужно ли их оставлять. Отмечу, что мы продолжаем укомплектовываться, но планируем, что к 20 февраля команда сформируется процентов на 99.
— Изначально третий сбор вы планировали проводить в Израиле. Однако в конце концов скорректировали планы, и коллектив снова едет в Турцию…
— Действительно, в пользу Израиля изначально говорило то, что там прекрасные погодные условия. Тем не менее от этого варианта пришлось отказаться, поскольку не удалось подыскать подходящих спарринг-партнеров. Леонид Иосифович ставил задачу, чтобы соперники были высокого уровня и представляли высшие дивизионы своих чемпионатов. Поскольку у Бу-ряка в работе должно быть все четко, то компромиссов искать не стали. Команда опять отправится в Турцию, где нет дефицита в сильных оппонентах. Осталось провести четыре контрольных матча — 15-го, 17-го, 21-го и 24 февраля. 25 февраля коллектив возвращается в Александрию и уже дома закончит подготовку к первому официальному поединку нынешнего года.
Сьогодні 9-го лютого виповнюється місяць від того дня коли президент клубу М.М.Лавренко представив команді головного тренера ПФК «Олександрія» Л.Й.Буряка. Після місячної роботи на 2-х навчально-тренувальних зборах в Туреччині Леонід Йосипович поділився своїми думками:
- Попередні два збори в Туреччині пройшли на хорошому організаційному та професійному рівні. Гравці швидко засвоюють нові технології в тренуванні. Я задоволений відповідальним відношенням до роботи як помічників-тренерів, так і футболістів, які мають досвід виступів за клуб, і тих, які нещодавно влилися в команду: Д. Макрієв, В.Генєв, В.Гавриш. А напередодні, вчора 8-го лютого, після розмови з потенційними новобранцями, підписано контракти з К.Балабановим, Д.Ковбою та В.Деонасом. З вчорашнього дня тренуємось в Олександрії : зранку працюємо в фітнес-залі, де гравці вправляються в різноманітних вправах, а після обіду на полі зі штучним покриттям працюємо над формуванням спеціальної фізичної витривалості.
- На третій збір будуть запрошуватись нові гравці?
- Вже 11-го лютого о 10.00 чартерним рейсом з Борисполя команда відлітає до Анталії (Туреччина), а вже звідти 150 км автобусом будемо їхати на місце свого попереднього перебування - Алан`ї. Третій збір продовжиться до 25-го лютого. За цей час планується закріпити нові знання, прийоми та стабільне награвання складу. З цією метою заплановано провести 5 контрольних матчів, щоб конкретно визначитись з оптимальним складом команди, яка і буде представлена президенту клубу та уболівальникам напередодні старту весняної частини Епіцентр Чемпіонату. Так, на 3-му зборі планується переглянути 2-х футболістів-латиноамериканців. 25-го лютого повертаємось до Олександрії. Один день відпочиваємо, а 27-го збираємось на базі, де вже і буде вестись безпосередня підготовка до першого матчу 21-го туру з луцькою «Волинню», який відбудеться 3-го березня. Ми вдячні президенту клуб М.М.Лавренку, котрий створив нам бажані умови для ефективної та якісної підготовки. Ще раз хочу повторитися стосовно нашого завдання - закріпитись у Прем`єр-лізі. Інакше і не може бути. Ті бонуси, які нам надано: збори, футбольна інфраструктура, відношення до команди… Маючи все це - місто не повинно залишитись без великого футболу!
Артем Полярус, 19-річний нападаючий ПФК «Олександрія». В першій частині першості молодіжного складу ПФК «Олександрія» провів 17 матчів, забив 3 м`ячі. Вихованець олександрійської футбольної школи «Аметист» . В команді з 2009-го року.
- Артеме, ти першим із олександрійських футболістів поїхав на збори.
- Дуже зрадів, коли почув, що буду їхати на збір з першою командою. До цього прийшлося дуже багато попрацювати. Дякую за довіру головному тренеру Л.Й.Буряку, який запросив олександрійського вихованця футболу. Збори пройшли на відмінно. Звичайно, що були великі навантаженні, але це цілком зрозуміло. Новий тренер, нові підходи і методи в навчанні. Зрозуміло, що хотілось залишити гарні враження від своєї гри. Зрозуміло, що новий тренер прийшов зі своєю тренерською школою, яка дає можливість футболісту майстерно зростати.
- А як зустріли тебе гравці в команді?
- У команді я не новачок. Більшість футболістів добре знаю, але не соромлюсь прислухатися до корисних порад досвідчених гравців. Мені є чому вчитися в них. Команда націлена на головну мету весняної частини Чемпіонату - залишитись в Прем`єр-лізі.
- Які спаринги тобі запам’ятались найбільше?
- Сподобалась гра з «Зімбру», але більше з польською командою «Заглембе». Поляки демонструють жорсткий стиль гри. Тому важливо було перевірити свій характер.
- Твій шлях до ПФК «Олександрії» був непростим?
- Я дуже вдячний своєму першому тренеру І.П.Костирі, який тренував мене в «Аметисті». Він мене повчав, щоб досягти успіхів у футболі потрібно повсякчасно і щоденно наполегливо тренуватись, незважаючи на втому. Мені треба ще працювати і працювати. Я дуже гордий тим, що буду грати в своєму рідному місті звідки почав шлях у великий футбол.
- На яких позиціях ти грав на зборах?
- В одному з матчів зіграв на позиції лівого півзахисника, в іншому – центрального нападаючого. Але найкомфортніше себе почуваю в атакуючій лінії.
- Сім`я, дівчина підтримують мене і команду на кожному матчі. Відчуваючи їх погляди, хвилювання, відчуваю більшу відповідальність. При такій підтримці зобов’язаний ще старанніше працювати на футбольному полі.
- Твої побажання олександрійцям?
- Уболівальник завжди правий: виграємо чи програємо. Хочеться, щоб нашу команду завжди підтримували. У нас не такий великий стадіон. То ж треба, щоб трибуни були завжди заповнені уболівальниками. А ми будемо старатися не підвести їх сподівань.
Віктор Генєв, 23-річний болгарський захисник, вихованець софійської команди «Левські» з якою в 19 років підписав контракт, але грав за команду «Монтана». Згодом повертається знову до столичного клубу. У 2009-му році стає Чемпіоном та володарем Суперкубку Болгарії. За софійську «Славію» провів 26 матчів, забив 2 м`ячі. Виступав за молодіжну збірну Болгарії (U-21). Зіграв 5 ігор, забив 1 гол. Головний тренер Лотар Матеус викликав В. Генєва до національної зірної Болгарії. Прийшов до нашої команди з російського футбольного клубу «Крилья Советов».
- Твої враження від перебування в нашій команді?
- Мені сподобались олександрійські мешканці. Бачу, що люди хороші, приємні в спілкуванні. Команда тим більше мене зустріла надзвичайно добре. Тренер вважаю, що є легендою українського футболу. Президент, мені здається, є фанатом українського футболу, він мріє і все робить для того, щоб команда займала провідні місця в українському футболі. Що ще треба футболісту, коли за спиною такі легендарні особистості? Треба грати так, щоб все було на найвищому рівні.
- Хто твої батьки?
- Моя мама медсестра, тато – професійний футболіст. У свій час він грав за «Левські» та «Бероє».
- Що можна сказати про попередні збори?
- У «Крильях Советов» тренування зводились в основному до фізичних вправ. Мало було роботи з м’ячем. А під керівництвом Л.Буряка є синтез різних компонентів. Різнопланові навантаження були на високому рівні, але це так і повинно бути. Мені більше подобається грати на позиції центрального захисника.
- Якими якостями повинен сьогодні володіти футболіст?
- Фізичною силою, швидкістю, технікою, блискавичним мисленням, що повинні приносити потрібний результат.
- Твої побажання читачам та вболівальникам ПФК «Олександрія»?
- Добра, здоров`я, щастя, і нехай чекають навесні наших перемог. Думаю, що вони не забаряться.
Димітар родом з маленького болгарського містечка Гоце-Делчев, де проживають 20 тис. жителів.У рідному місті працює футбольним тренером і батько футболіста. Саме завдячуючи якому Димітар і став футболістом. З 12 років почав займатися футболом в дитячій футбольній школі команди «Левські» столиці Болгарії. Через чотири роки, в 16 років, потрапив до клубу «Левські». Згодом ним зацікавився міланський клуб «Інтер». Наступні 4 роки повинен був провести в цій команді. Але через перебір легіонерів поїхав в оренду до Швейцарії («Белінцона, 2003, 14/4), Польщі («Гурнік», Забже, 22/2), знову повернувся до Швейцарії 2004/2005, «Кьясо», 18/5, Франції («Діжон», 2005/2006, 6/0). За словенську команду «Марібор» у 2006/2007 зіграв 48 матчів, забив 23 м`ячі. У 2008/2001 р. «Ашдод» (Ізраїль), 110/44, 2011-2012 – «Крилья Советов» (Росія, 5/0). За національну збірну Болгарії провів 8 матчів, забив 1 гол. Одружений, виховує доньку Софію.
Сьогодні наше перше офіційне інтерв’ю з болгарським гравцем ПФК «Олександрія» Д.Макрієвим, 28- річним нападаючим, який одним із перших ще 09.01.2012 р. підписав контракт з нашим клубом.
- Димітар, яким чином ти потрапив до ПФК «Олександрія»?
- Я грав багато років в західній Європі, але було бажання грати в Східній Європі. Така нагода мені трапилась, коли я був запрошений до «Крильєв Советов» (Росія), але чомусь не склалось. Т а бажання залишитись тут не покидало мої думки. Через певний час мені було запропоновано спробувати свої сили в ПФК «Олександрія». Тим більше, що я добре чув про легендарного футболіста та тренера Л.Й.Буряка, який добре знаний на європейському рівні. Мені було цікаво попрацювати під орудою Л.Й.Буряка. Моє рішення виявилось правильним.
- Чим відрізняється навчально-тренувальний процес Л.Буряка від інших клубів за які ти виступав?
- Я дуже задоволений від того, як проводить навчально-тренувальний процес тренер. Вперше в моїй кар’єрі тренування проходить цікаво, у сукупності фізичних навантажень, бігу та роботи з м’ячем. На мене така методика навчання справила хороше враження, від якої маю задоволення.
- Твоя манера гри, як нападника?
- Я граю в нападі, розташовуючись спиною до воріт суперника. Бачу картину гри своєї команди. Виходячи з ситуації на полі, або беру гру на себе, або віддаю пас партнерам.
- Як тебе зустрів колектив?
- Дуже добре, що тут є дружній колектив. Вони з радістю зустріли мене з Віктором Генєвим, з яким ми друзі, і разом проживаємо в одній кімнаті. Гадаю, що з таким колективом можна показувати гарні результати. Дуже прикро, що в багатьох хороших командах є виконавці, але відсутні дружні стосунки, а тут все є. Все тут мені подобається: база, стадіони, відношення до футболу. Все на високому рівні, супер!
- Ти спілкувався з президентом клубу М.Лавренком?
-У мене було коротке спілкування з президентом клубу М.Лавренком. Це серйозна футбольна людина. Те що я почув від нього і побачив на власні очі в «Олександрії» - це великий крок у розвитку професійного футболу. За такими кроками гарне майбутнє в команди з Олександрії.
- Щоб ти побажав олександрійським уболівальникам?
- Спочатку ПФК «Олександрія» треба показати хороший результат, щоб залишитись у Прем`єр-лізі, а потім показувати гарну гру. Буде результат – буде задоволення. Будуть вболівальники на матчах!
Сьогодні наш співрозмовник ветеран олександрійського футболу, відомий півзахисник «Поліграфтехніки»(ПФК «Олександрії») Вадим Чернишенко. Прийшов до команди Вадим у сезоні 1996/97 р.р. За команду відіграв 167 матчів, в яких забив 23 м`ячі. Після завершення футбольної кар’єри залишився в нашому місті, тренуючи юних футболістів. На даний час - тренер молодіжної команди ПФК «Олександрія».
- Вадиме, які почуття переповнювали тебе в тріумфальний для команди 2001-й рік?
- Почуття, які ми тоді відчували важко передати словами. Вони були неймовірно хвилюючими, радісними та щасливими. Відразу ми не змогли усвідомити, що наша команда стала відома на всю країну – вийшла в вищу лігу українського футболу. І це тоді, коли не було достатнього часу до старту в вищій лізі, відсутність сьогоднішньої футбольної інфраструктури, коли приходилось грати в інших умовах. Сьогодні це все позаду - наша база є однією з кращих у Прем`єр-лізі… Запам`яталася перша поразка від «Динамо»… Р.М.Покора в той час зібрав хороший колектив футболістів: сплав досвіду і молодості. У команди було бажання грати – гравців переповнювала велика гордість, що вони домоглися вершин футболу. Вважаю, що сезон 2001/2002 серед команд вищої ліги та зайняте 13-е місце, як для дебютанта з провінційного міста, було достойним і заслуженим.
- Вадиме, твої думки з приводу нинішньої команди «Олександрія»?
- Команда по праву займає місце в Прем`єр-лізі, бо вже переросла рівень першої ліги. Підбір гравців, головний тренер,тренери, відношення керівництва клубу до команди – це ті показники, які повинні забезпечувати гарантію перебування команди в Прем`єр-лізі. Зараз все різко змінилося, починаючи від роздягальні і… до преси. Кожен крок футболіста, тренера, адміністрації клубу відслідковується журналістами, пресою, телебаченням, радіо, Інтернетом. Команда, як на долоні. Вони в центрі постійної та прискіпливої уваги з боку глядачів… Для палких прихильників ПФК «Олександрія» футбол за її участю є найкращим радісним святом вихідного дня. Тому, вважаю, що гравцям, маючи все для повноцінної підготовки, треба більш професійно та відповідально відноситися до своїх обов’язків – виходити на поле, грати і перемагати, приносячи радість людям.
- Чим відрізняється футбол Вашого часу від нинішнього?
- Сучасний футбол став більш швидкісний, силовий та атакуючий. Футболістам треба бути фізично сильними, на великих швидкостях треба показувати свою техніку – мислення повинно працювати набагато швидше. Гра в футбол стала набагато цікавішою, динамічною. Футболісту дається право на полі розкриватися, як гравцю. У матчах стали більше забивати м`ячів. Немає прохідних ігор – до кожного матчу серйозно готуються. Сьогодні кожен поєдинок за участю команди повинен приносити радість жителям нашого міста, яких на трибунах в рази збільшилось, що є свідченням поваги до «Олександрії».
- Вадиме, які твої роздуми з приводу закінчення Чемпіонату: хто буде в трійці, а хто залишить Прем`єр-лігу?
- Я твердо переконаний, що професіональний футбольний клуб «Олександрія» не тільки залишиться в Прем`єр-лізі, а й на належному місці закріпиться в ній. Все, що робить президент клубу М.М.Лавренко на сьогоднішньому етапі разом з новим головним тренером Л.Й.Буряком цьому підтвердження. Прихід досвідченого тренера, який знає, що робити, щоб зберегти команду серед команд елітного дивізіону. Головне нам треба успішно стартувати 3-го березня. Від першого результату у матчі з «Волинню» в великій мірі буде залежати наступний. Хто залишить Прем`єр-лігу? Всі матчі команд, що перебувають внизу турнірної таблиці Чемпіонату будуть на вагу золота. Все буде залежати від результатів перших трьох-чотирьох весняних турів, що і визначать явних аутсайдерів, яким і доведеться понизитися в класі. А відносно трійки лідерів Чемпіонату, то вона гадаю буде такою в підсумковій турнірній таблиці Епіцентр Чемпіонату сезону 2011/2012: «Динамо», «Шахтар» і «Металіст». До останнього туру буде точитися відчайдушна боротьба, як за золото срібло та бронзу, так і за місце збереження прописки в класі найсильніших.
- Вадиме, щоб ти побажав тренерам, гравцям та уболівальникам напередодні старту весняної частини Чемпіонату сезону 2011/2012 років?
- Зичу рідній команді бажаних переможних матчів у весняній частині Чемпіонату. Ми всі працівники клубу, незалежно від посад, працюємо в ім`я першої команди, бо живемо в Олександрії, рідному для нас місті, що носить його ім`я команда. Уболівальникам міцного здоров`я, щастя в родинах і палкої підтримки гравців на трибунах КСК «Ніка».